Розкид великий: Одна дитина говорить реченнями в два роки, інша в цьому віці має кілька десятків слів. Обидві можуть бути в межах звичайного.
Що важливіше за кількість слів: Чи розуміє звернене мовлення. Чи показує на предмети. Чи дивиться в очі й реагує на імʼя. Чи намагається спілкуватись — жестами, звуками, поглядом.
Що допомагає: Говорити з дитиною про те, що відбувається зараз. Читати. Чекати паузу після питання. Не виправляти вимову постійно.
Коли звертатись: Дитина не реагує на імʼя, не показує пальцем, ВТРАТИЛА слова, які вже говорила, або до двох років не має слів узагалі.
Втрата навички — окремо: Якщо дитина перестала робити те, що вже вміла, це привід звернутись до педіатра зараз, а не чекати наступного огляду.