Це не маніпуляція: У два роки мозок ще не вміє гальмувати сильну емоцію. Дитина не вибирає істерику — вона в ній опиняється.
Пік припадає на цей вік: Найбільше їх між двома й трьома роками, потім стає менше. Це не наслідок того, що ви щось зробили не так.
Що робити під час: Бути поруч. Не говорити багато, не пояснювати, не сперечатись — під час істерики дитина вас не чує фізіологічно.
Що робити після: Назвати емоцію словами. «Ти дуже розсердився» вчить більше, ніж розбір поведінки.
Чого не робити: Не кричати у відповідь, не висміювати, не лишати саму в кімнаті як покарання, не поступатись тим, через що почалось, — останнє навчає, що істерика працює.
Коли сказати педіатру: Істерики дуже часті й тривалі, дитина шкодить собі, після трьох років вони не зменшуються, або ви відчуваєте, що не справляєтесь.