Тривожні симптоми при вагітності: коли негайно до лікаря

01

Тривожні симптоми при вагітності: перелік МОЗ

Додаток 8 до стандарту «Нормальна вагітність» називається «Загрозливі симптоми, за наявності яких вагітній слід негайно звернутися за медичною допомогою». Документ попереджає, що ці симптоми можуть свідчити про загрозу життю, і стосуються вони не лише вагітності, а й року після пологів. Стандарт вимагає, щоб лікар дав жінці детальну інформацію про них ще на першому візиті.

Колонка «що може стояти» — не діагноз. Вона пояснює, чому симптом у переліку. Визначити причину може тільки лікар після огляду.

02

Головний біль, зір і набряки

Ці три групи симптомів стандарт МОЗ описує докладно, бо вони можуть бути ознаками прееклампсії — стану з високим тиском. Стандарт МОЗ називає гіпертензію вагітних важливою причиною материнської й перинатальної захворюваності та смертності.

Головний біль, з яким треба негайно звернутися, за додатком 8:

• відчувається як найгірший у житті;
• не минає навіть після ліків і пиття;
• починається раптово з сильного болю;
• пульсує з одного боку голови над вухом;
• супроводжується помутнінням зору чи запамороченням.

Зміни зору: спалахи світла або яскраві плями, сліпі плями чи короткочасна втрата зору, розмитий зір, неможливість зосередитись, двоїння.

Набряк: набряк рук, через який важко згинати пальці чи носити кільця; набряк обличчя, через який не вдається повністю відкрити очі; набряклі губи й рот. NHS додає, що раптовий набряк може бути ознакою прееклампсії або тромбозу глибоких вен і його треба перевірити одразу.

Скринінг прееклампсії — частина кожного візиту: стандарт МОЗ передбачає вимірювання тиску й за показаннями тест сечі на білок. Жінкам із групи ризику (додаток 6 стандарту — зокрема цукровий діабет, хронічна гіпертензія, хвороби нирок, багатоплідна вагітність) лікар може призначити профілактику. Графік візитів — у статті візити до лікаря під час вагітності.

03

Кровотеча, води й виділення

За додатком 8 стандарту негайно звертаються, якщо:

• є будь-які кров’янисті виділення чи кровотеча з піхви;
• витікає рідина з піхви — навколоплідні води;
• з’явились виділення з неприємним запахом.

NHS пояснює: кровотеча під час вагітності не завжди означає щось серйозне, але оцінити її має медичний працівник. Самостійно відрізнити безпечну причину від небезпечної неможливо. Більше виділень, ніж до вагітності, — поширене явище; привід звернутись — зміна запаху чи кольору або незрозуміле підтікання рідини.

Після 37 тижнів підтікання вод чи слизово-кров’янисті виділення разом із переймами можуть бути початком пологів: протокол МОЗ № 170 «Фізіологічні пологи» називає такі ознаки серед діагностичних. Раніше 37 тижнів це привід їхати до лікаря, а не чекати.

04

Біль, задишка і серцебиття

Біль у грудях чи прискорене серцебиття за додатком 8 — це відчуття стиснення чи тиску в центрі грудей, біль, що віддає в спину, шию чи руку; прискорене, нерегулярне серцебиття чи «пропуски»; запаморочення, слабкість, дезорієнтація; важко говорити й дихати. Стандарт зазначає, що такі симптоми можуть з’явитися будь-де й будь-коли.

Проблеми з диханням: раптова задишка чи відчуття, що не можете вдихнути глибоко; стиснення в горлі чи грудях; важко дихати лежачи, наприклад доводиться підкладати подушки, щоб спати. NHS зауважує, що легка задишка з ростом живота поширена. Тривожна — та, що починається раптово, з’являється лежачи або разом із болем у грудях чи запамороченням.

Біль у животі, з яким не чекають: гострий, колючий чи схожий на судоми, що не минає; раптовий і сильний або такий, що посилюється; разом із сильним болем у грудях, плечах чи спині. NHS серед можливих причин називає позаматкову вагітність, викидень, прееклампсію, передчасні пологи, відшарування плаценти й інфекції сечових шляхів.

Набряк, біль чи почервоніння ноги — зазвичай в ділянці литки чи в одній нозі; болить, коли згинаєте ногу, стоїте чи ходите; ділянка може бути червоною й теплою. Стандарт окремо вказує, що цей симптом стосується вагітності й перших 6 тижнів після пологів. Сюди ж — біль чи набряк однієї руки.

05

Рухи плода, температура, блювання

Рухи плода. Додаток 8 стандарту: негайно звертатись, якщо відчуваєте, що плід перестав рухатися або рухається менше, ніж раніше. NHS уточнює: не чекайте наступного дня, дзвоніть одразу, навіть уночі. Рахувати поштовхи за таблицею не потрібно — ВООЗ не рекомендує щоденний підрахунок поза науковими дослідженнями. Важливо знати звичний ритм вашої дитини. Докладно — у статті рухи плода: коли починаються і коли тривога.

Температура 38 °C або вище. Стандарт МОЗ називає цей поріг прямо. NHS пояснює, що висока температура може бути ознакою інфекції, і перелічує ознаки: вам гарячіше, ніж зазвичай, морозить, термометр показує 38 °C або більше.

Сильна нудота чи блювання. За стандартом звертаються, якщо ви не можете пити понад 8 годин чи їсти понад 24 години; блювання часте й рідина не утримується; є сухість у роті, головний біль, сплутаність, лихоманка чи запаморочення. Легка чи помірна нудота поширена і, за стандартом, найчастіше минає до 16–20 тижнів.

Непритомність і запаморочення: ви втрачаєте свідомість; запаморочення триває або повертається кілька днів; є відчуття «провалу» в часі, якого не пам’ятаєте.

Посилена втома: раптова сильна втома й слабкість, не схожа на звичну; після довгого сну не відчуваєте себе відпочилою. Стандарт відносить сюди й стан після пологів, коли сил немає навіть на те, щоб підвестися до дитини.

Свербіж шкіри. NHS додає до переліку свербіж: він буває від розтягнення шкіри, але іноді є ознакою холестазу вагітних — стану печінки, що потребує лікування. У стандарті МОЗ цього пункту немає; якщо свербить сильно, скажіть лікарю.

06

Настрій і думки про шкоду

Додаток 8 включає думки про заподіяння шкоди собі чи дитині. Стандарт пояснює, звідки вони беруться: жінка почувається дуже сумно, безнадійно, «недостатньо доброю»; не відчуває контролю над своїм життям; постійно переживає. Думки нашкодити дитині можуть бути мимовільними, страшними й нав’язливими — і про них теж треба сказати лікарю.

Настрій під час вагітності перевіряють за Единбурзькою шкалою — 10 запитань про останній тиждень. Стандарт вимагає пропонувати її на першому візиті й у 28 тижнів. Там само сказано, що депресія, за дослідженнями, вражає від 7 до 19 % вагітних. Якщо ви відповіли «так» на питання про думки заподіяти собі шкоду, лікар за стандартом має організувати негайну подальшу оцінку. Це не привід для осуду — це привід для допомоги.

Якщо відчуваєте, що не впораєтесь із собою просто зараз, телефонуйте 103.

07

Що буває часто і зазвичай не є загрозою

Стандарт МОЗ (стандарт 4) перелічує поширені фізіологічні симптоми, які пов’язані з гормонами й механічними змінами: нудота й блювання легкого чи помірного ступеня, біль у попереку й тазовий біль, печія, варикозне розширення вен, закрепи, судоми в ногах. Для кожного є немедикаментозні способи полегшення, а ліки призначає лікар.

Межа між «поширеним» і «тривожним» проходить по ознаках з додатка 8. Нудота — поширена; неможливість пити 8 годин — тривожна. Легка задишка при рості живота — поширена; раптова задишка лежачи — тривожна. Набряк щиколоток увечері буває часто; раптовий набряк обличчя чи однієї ноги — ні.

08

Типові помилки

• Чекати ранку чи понеділкаNHS щодо рухів плода пише прямо: не чекайте наступного дня, дзвоніть одразу, навіть уночі. Те саме стосується кровотечі й сильного болю.
• Приймати знеболювальне й чекати, поки мине головний більСтандарт МОЗ називає тривожним саме біль, що триває навіть після ліків і пиття.
• Слухати домашній допплерNHS не радить перевіряти серцебиття плода самостійно: навіть якщо ви чуєте серцебиття, це не означає, що дитина в порядку. Менше рухів — привід звернутися, незалежно від звуку в навушниках.
• Вважати набряк «просто вагітністю»Раптовий набряк обличчя, рук чи однієї ноги є в переліку МОЗ; звичайна вечірня пастозність щиколоток — інша річ.
• Мовчати про думки, яких соромноСтандарт включає думки про шкоду собі чи дитині в перелік загрозливих симптомів. Лікар має на них відреагувати допомогою, а не осудом.
• Думати, що після пологів перелік не дієСтандарт МОЗ поширює його на рік після пологів. Докладно про цей період — у статті відновлення після пологів.