Чим допомогти вагітній дружині: що може партнер

01

Чим допомогти вагітній дружині: карта по періодах

Підтримка партнера змінюється разом із терміном. Ось що з неї спирається на документи:

Що відбувається з дитиною й з мамою на кожному тижні, — у розділі вагітність по тижнях. Його зручно читати разом: ви знатимете, про що питати на найближчому візиті.

02

На які візити піти разом

Стандарт МОЗ № 1437 називає оптимальною кількістю в середньому вісім візитів до лікаря і додає в дужках: бажано разом із близькою людиною. CDC радить партнерам пропонувати піти разом на прийом і допомагати ставити питання лікарю.

На всі вісім вийти вдається не завжди. Додаток 1 до стандарту розписує, що відбувається на кожному візиті, і кілька з них стосуються партнера найбільше:

• Перший візит, до 12 тижнівСтандарт передбачає, що на ньому лікар розпитує, зокрема, про очікування й участь партнера чи сім’ї. Тут же дають загальні рекомендації — за стандартом, також для партнера й сім’ї: про харчування, рух, куріння, алкоголь — і докладну інформацію про загрозливі симптоми
• Візит 16–19 тижнівНа ньому пропонують УЗД плода у 18–22 тижні
• Візит 29–34 тижніТут обговорюють підготовку до пологів — план ведення пологів, періоди пологів, знеболення — і грудне вигодовування. Серед тем вигодовування стандарт прямо називає підтримку партнера
• Візит 35–37 тижнівЖінці дають інформацію про догляд за новонародженим, зменшення ризику раптової смерті немовляти, скринінг новонароджених, вітамін K і психосоціальну підтримку після пологів.

Ще одна практична річ. Стандарт передбачає, що на першому візиті жінці видають обмінну карту — форму № 113/о. Вона зберігає її вдома й приносить на кожен наступний візит. Знайте, де лежить ця карта: вона знадобиться і в пологовому.

03

Коли лікар просить вийти

Може статися, що лікар попросить вас вийти на частину розмови. Це не недовіра до вас особисто. Клінічна настанова «Нормальна вагітність» (рекомендація B.1.3) передбачає, що на візитах лікар може розпитувати про насильство в стосунках. Мінімальною умовою для такої розмови настанова називає безпеку — тобто відсутність партнера під час співбесіди. Тому частину прийому лікар може провести наодинці з жінкою.

04

Ознаки, з якими не чекають візиту

Додаток 8 до стандарту МОЗ № 1437 перелічує загрозливі симптоми, з якими жінці треба негайно звертатися по медичну допомогу, — під час вагітності й протягом року після пологів. Серед них:

• головний біль, що не минає чи посилюється, особливо з помутнінням зору;
• спалахи світла, сліпі плями, двоїння в очах;
• температура 38 °C і вище;
• сильний набряк рук чи обличчя;
• задишка, біль у грудях, прискорене серцебиття;
• сильний біль у животі, що не минає;
• кровотеча чи витікання рідини з піхви;
• дитина перестала рухатися чи рухається менше, ніж раніше;
• думки про те, щоб нашкодити собі чи дитині.

Повний перелік — на сторінці тривожні ознаки під час вагітності, про рухи — у статті рухи плода.

CDC пояснює роль близьких так: знати ці ознаки, вислухати жінку й підтримати її рішення звернутися до лікаря, а якщо є невідкладна ознака — допомогти отримати допомогу одразу. CDC наголошує: якщо вона відчуває, що щось не так, їй варто звернутися до свого лікаря. Ваше завдання тут — не оцінювати, наскільки це серйозно, а допомогти дістатися до того, хто оцінить.

05

Побут: не допомогти, а взяти цілком

«Допомогти» означає, що відповідальність лишається на ній, а ви виконуєте доручення. «Взяти» — що справа ваша від початку до кінця: ви пам’ятаєте про неї, плануєте й робите.

NHS радить партнерам ще до пологів розібратися з виплатами, відпустками й бюджетом на перші місяці: це, за NHS, значно легше зробити до того, як дитина з’явиться. Як зібрати речі в пологовий, — у статті сумка в пологовий.

06

Куріння й алкоголь поруч із нею

NHS прямо пише партнерам: зараз саме час кинути курити, бо пасивне куріння може шкодити і вашій партнерці, і дитині, яка ще не народилася. Алкоголь NHS радить на час її вагітності скоротити або відмовитися від нього зовсім.

Клінічна настанова «Нормальна вагітність» теж говорить про партнерів окремо. Медичні працівники, за настановою, мають давати вагітним, їхнім партнерам і членам сім’ї інформацію про ризики пасивного куріння й про те, як обмежити його вдома, а також безпосередньо взаємодіяти з партнерами й пропонувати допомогу у відмові від куріння.

07

Їжа й рух разом

NHS радить партнерам харчуватися здоровіше разом із вагітною: це підтримує і її здоров’я, і здоров’я дитини. М’які фізичні навантаження під час вагітності, за NHS, корисні й безпечні для неї та дитини — наприклад, спільні прогулянки чи плавання. А в порадах про психічне здоров’я NHS пише, що регулярний рух під час вагітності покращує настрій і сон.

08

Настрій: помітити й сказати вголос

NHS пише, що вагітність може бути стресовим часом, а депресія чи тривожність у декого вперше з’являються саме під час вагітності. CDC додає, що разом із фізичними змінами вагітність може приносити сум, тривогу й виснаження, і закликає ставитися до цього серйозно.

Стандарт МОЗ № 1437 передбачає, що на візиті в 28 тижнів лікар розпитує про психічне здоров’я і проводить опитування за Единбурзькою шкалою депресії (додаток 7). Жінку з позитивним результатом скеровують до відповідного фахівця. А думки про те, щоб нашкодити собі чи дитині, стандарт відносить до симптомів, із якими звертаються негайно.

Що допомагає, за NHS: говорити про свої почуття з близькими, акушеркою чи лікарем і чесно казати лікарю, як вона насправді почувається. При депресії й тривожності під час вагітності, за NHS, часто допомагає психотерапія.

09

Підготовка до пологів

Стандарт МОЗ № 1437 серед критеріїв якості називає програми допологового навчання, зокрема для подружніх пар, — для поліпшення стосунків між подружжям і між батьками й дітьми. NHS радить партнерам ходити на такі заняття: що більше ви знаєте про пологи, то більше підтримки зможете дати.

Протокол МОЗ «Фізіологічні пологи» (наказ № 170) надає пріоритет партнерським пологам і уточнює: партнера в пологах визначає сама вагітна. Тобто ваша присутність — її вибір, а не ваше право чи обов’язок. Допомогти роділлі впоратися з болем, за протоколом, — завдання і медичних працівників, і присутнього партнера. Протокол пропонує партнеру масажувати їй спину, погладжувати низ живота, тримати за руку й протирати обличчя вологою губкою між переймами.

Що ще радить NHS партнеру в пологах:

• знати план пологів, але бути готовим, що він може змінитися в останню мить;
• заздалегідь вивчити дорогу й тримати телефон зарядженим в останні тижні;
• підбадьорювати, але прийняти, якщо вона попросить помовчати;
• допомагати зосередитися на диханні й змінювати положення;
• стежити, щоб вона пила й мала перекус;
• пояснювати акушерці чи лікарю, чого вона хоче, якщо їй самій складно;
• подбати й про себе — перекусити й зробити коротку перерву, коли можна.

Докладніше про останні тижні — на сторінці 33 тиждень вагітності.

10

Після пологів: годування, ночі й ви самі

NHS радить партнерам, якщо дитина на грудному вигодовуванні, зробити годування для мами спокійним і зручним — наприклад, приносити воду й корисний перекус. Якщо дитина на пляшечці, NHS пропонує ділити роботу: стерилізувати пляшечки, готувати суміш і робити частину годувань самому. Як готувати суміш, — у статті як готувати дитячу суміш безпечно, а як облаштувати сон дитини, — у статті безпечний сон немовляти.

Додаток 8 до стандарту МОЗ № 1437 нагадує, що загрозливі симптоми мають значення ще рік після пологів. Серед них стандарт окремо називає посилену втому, коли жінці не вистачає сил подбати про дитину, і сум після народження дитини.

NHS пише, що бебі-блюз — пригніченість, тривога чи дратівливість у перші дні — дуже поширений і зазвичай минає протягом 2 тижнів після пологів. Симптоми післяпологової депресії, за NHS, можуть з’явитися ще під час вагітності, одразу після пологів або протягом року. Допомога, яку радить NHS, — практична: покупки, хатні справи, догляд за дитиною, щоб мама могла якомога більше спати й відпочивати.

І про вас. NHS пише, що батьки й партнери теж можуть мати депресію після народження дитини. Якщо ви помічаєте в собі постійну тривогу, безсоння чи відчуття, що радість зникла, — зверніться до сімейного лікаря. Докладно — у статті післяпологова депресія, а про те, як упоратися з гостями й порадами в перші тижні, — гості після пологів.

11

Чого не казати

• «Просто відпочинь»Якби це було просто, вона б уже відпочила. Краще заберіть справу, через яку вона не відпочиває.
• «У всіх так» і «моя мама працювала до пологів»Порівняння з іншими знецінює те, що відчуває саме вона.
• «Ти ж не хвора»Вагітність — не хвороба, але втома, нудота й безсоння від цього не стають меншими.
• Коментарі про вагу й виглядПро вагу говорить лікар на візиті, а не партнер за вечерею.
• «Навіщо тобі до лікаря, почекай»Якщо вона відчуває, що щось не так, CDC радить їй звернутися до лікаря. Ваша роль — підвезти, а не відмовляти.

Партнер не лікар. Його завдання — бути поруч і допомагати дістатися до допомоги, а не пояснювати, що вона відчуває.

12

Типові помилки

1. Чекати, поки попросять. Справа, яку треба щоразу доручати, лишається на ній. Беріть цілком.
2. Пропускати всі візити. Стандарт МОЗ № 1437 радить приходити бажано з близькою людиною, а CDC — пропонувати піти разом і допомагати ставити питання.
3. Курити «не при ній». NHS пише, що пасивне куріння може шкодити й жінці, й дитині, а настанова МОЗ пропонує партнерам допомогу у відмові від куріння.
4. Сперечатися з її відчуттями. CDC радить вислухати й підтримати рішення звернутися до лікаря.
5. Вирішувати за неї про пологи. Протокол МОЗ № 170 залишає вибір партнера в пологах за жінкою.
6. Забувати про себе. NHS пише, що й партнери можуть мати депресію після народження дитини.