Візити до лікаря під час вагітності: графік за МОЗ

Редакція Gordy · 11.10.2026

За джерелами. Медичне — з названих документів, практичні поради позначені окремо. Перевірити джерела

Календар із позначеними днями візитів і блокнот

Зміст статті

Коротко
01Скільки візитів має бути і чому саме вісім
02Графік візитів за наказом МОЗ: таблиця
03Перший візит до 12 тижнів
04Візити з 16 по 27 тиждень
05Візити з 28 по 34 тиждень
06Візити з 35 тижня до пологів
07Обмінна карта: що це і навіщо носити
08Типові помилки
Коли звернутись до лікаря, не чекаючи візиту
Часті питання
Джерела

Коротко

Візити до лікаря під час вагітності в Україні розписані в наказі МОЗ № 1437 «Нормальна вагітність»: оптимальна кількість — у середньому вісім. Перший візит бажано зробити до 12 тижнів, наступні припадають на 16–19, 20–27, 28, 29–34, 35–37 і 38–40 тижнів, а якщо пологи не почались, ще один — у 41 тиждень. Графік гнучкий: лікар і жінка узгоджують його разом, і за потреби візитів стає більше.

Джерела статті: МОЗ України · ДЕЦ МОЗ України · ВООЗ · NHS. Перелік унизу

Скільки візитів має бути і чому саме вісім

Стандарт МОЗ № 1437 каже прямо: оптимальна кількість візитів до лікаря за час спостереження — у середньому вісім, і бажано приходити разом із близькою людиною. Ця цифра взята з рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я 2016 року, на яких побудована українська клінічна настанова «Нормальна вагітність».

Раніше ВООЗ радила модель із чотирьох відвідувань. У настанові 2016 року від неї відмовились: дослідження показали, що модель із чотирма візитами, ймовірно, пов’язана з вищою перинатальною смертністю, ніж моделі щонайменше з вісьмома контактами. Жінки також частіше були незадоволені рідкими візитами. Тому рекомендація E.7 ВООЗ звучить так: моделі допологової допомоги мають передбачати не менше восьми контактів із медичними працівниками.

ВООЗ навмисно вживає слово «контакт», а не «відвідування». Контакт означає розмову й участь обох сторін, а не просто огляд. Вісім — це нижня межа для вагітності без ускладнень, а не стеля. У настанові зазначено, що в країнах із високим доходом дослідження не знайшли суттєвої різниці в результатах між моделями з вісьмома і з 11–15 візитами.

Стандарт МОЗ окремо наголошує на гнучкості: допологова допомога планується спільно з жінкою, на основі того, що виявили обстеження. Якщо щось потребує подальшого спостереження, додаються візити. Наприклад, для багатоплідної вагітності чи при хронічних захворюваннях допомога надається за іншими галузевими стандартами, а графік буде іншим.

Вести вагітність можна в закладі, який жінка обирає сама, незалежно від місця реєстрації чи фактичного проживання, — це перше положення стандарту № 1437. Спостерігати вагітність може лікар акушер-гінеколог або лікар загальної практики — сімейний лікар; до роботи за потреби залучають інших фахівців.

Графік візитів за наказом МОЗ: таблиця

Додаток 1 до стандарту № 1437 розписує, що роблять у кожен період. Нижче — стисло. Докладніше про кожен етап — у розділах далі.

Період	Що заплановано за стандартом МОЗ
до 12 тижнів	анамнез, зріст, вага й ІМТ, тиск, гінекологічний огляд, група крові й резус, загальний аналіз крові, ВІЛ, сифіліс, гепатити B і C, посів сечі, скерування на УЗД у 11+0–13+6 тижнів, обмінна карта на руки
16–19 тижнів	обговорення результатів, оцінка росту плода, УЗД у 18–22 тижні, розмова про вагу, харчування й рух
20–27 тижнів	висота дна матки й гравідограма, серцебиття плода, тиск, розмова про рухи плода, тест на глюкозу в 24–28 тижнів
28 тижнів	загальний аналіз крові, антитіла при резус-негативній крові, анти-D імуноглобулін у 28–34 тижні, Единбурзька шкала, повторний тест на сифіліс у 28–32 тижні
29–34 тижні	обговорення результатів 28 тижня, медичний висновок про непрацездатність у 30 тижнів, план пологів, грудне вигодовування
35–37 тижнів	загальний аналіз крові в 36 тижнів, передлежання плода, мазок на стрептококи групи B у 36+0–37+6 тижнів
38–40 тижнів	тиск, серцебиття, розмова про тривалість вагітності й початок пологів, про рухи плода
41 тиждень	пропозиція госпіталізації в пологовий заклад, посилене спостереження, якщо жінка обирає чекати

На кожному візиті, починаючи з 16 тижнів, лікар вимірює тиск, оглядає ноги на варикозне розширення вен і питає про вагу. Тест сечі на білок у другій половині вагітності роблять жінкам із клінічними ознаками прееклампсії, наприклад із високим тиском. Про кожен аналіз окремо — у статті аналізи під час вагітності по триместрах.

Перший візит до 12 тижнів

За стандартом МОЗ перший візит проводиться бажано до 12 тижнів. «Раннє взяття під спостереження до 12 тижнів» — перший індикатор якості в цьому ж стандарті. Настанова, адаптована з австралійських рекомендацій, згадує, що британська настанова NICE радить перший візит до 10 тижнів: на ранньому терміні треба обговорити багато інформації й встигнути з обстеженнями, які найточніші саме тоді, як-от датування вагітності й скринінг хромосомних аномалій.

Перший візит довший за інші. За додатком 1 стандарту на ньому:

розпитують про цю вагітність, перенесені хвороби, ліки, сімейний анамнез (тиск, діабет, генетичні захворювання), попередні вагітності й пологи, досвід грудного вигодовування, харчування, рух, куріння й алкоголь;
обговорюють дату останньої менструації й скеровують на перше УЗД у 11+0–13+6 тижнів;
вимірюють зріст і вагу, рахують індекс маси тіла й дають пораду щодо набору ваги;
вимірюють тиск, роблять загальний і гінекологічний огляд, огляд молочних залоз і тест сечі на білок;
оцінюють ризики прееклампсії й передчасних пологів;
пропонують заповнити Единбурзьку шкалу — опитувальник про настрій (зараз або пізніше);
скеровують на аналізи: група крові й резус-фактор, антитіла, загальний аналіз крові, ВІЛ, вірусні гепатити B і C, сифіліс, посів сечі на безсимптомну бактеріурію, імунітет до краснухи.

Наприкінці лікар визначає очікувану дату пологів, фактори ризику й обсяг подальших обстежень. Стандарт також передбачає розмову про загрозливі симптоми (додаток 8), про фолієву кислоту, йод і за показаннями — залізо, та про вакцинацію, зокрема від грипу й кашлюку. Про фолієву кислоту — в окремій статті фолієва кислота: коли починати і скільки.

Настанова МОЗ радить принаймні один раз за вагітність поговорити з жінкою наодинці, особливо на першому візиті: присутність партнера може заважати розповісти про насильство в сім’ї чи інші особисті обставини. Там само сказано, що жодне опитування чи дослідження не є примусовим і жінка ухвалює рішення сама, після пояснення.

Порада редакції Gordy

Запишіть до першого візиту дату першого дня останньої менструації, назви й дози ліків, які приймаєте, і що знаєте про хвороби в родині. На прийомі це питають першим, а згадувати на ходу важко.

Візити з 16 по 27 тиждень

16–19 тижнів. Лікар обговорює й записує результати аналізів першого візиту, оцінює ріст плода й перевіряє, чи потрібні додаткові обстеження або консультації. На цей період стандарт планує пропозицію УЗД у 18–22 тижні — детальну оцінку анатомії плода. Також лікар пропонує зважування й заохочує стежити за набором ваги самостійно. Про орієнтири — у статті вага під час вагітності.

20–27 тижнів. З 20 тижнів стандарт МОЗ передбачає вимірювання висоти стояння дна матки на кожному візиті й запис у гравідограму — графік, на якому видно, як росте плід. Якщо висота дна матки на 3 см або більше нижча за очікувану чи ріст сповільнюється, після 24 тижнів жінку скеровують на УЗД-фетометрію.

У цей період лікар слухає серцебиття плода, вимірює тиск і говорить про рухи плода: коли вони з’являються, які в них цикли сну й бадьорості. Стандарт окремо вимагає давати жінкам інформацію про рухи плода усно й письмово ще на ранніх термінах. Детальніше — у статті рухи плода: коли починаються і коли тривога.

Між 24 і 28 тижнями всім вагітним роблять пероральний тест толерантності до глюкози: натще беруть кров, потім випивають 75 г глюкози й здають кров через 1 і 2 години. Якщо перший тест на ВІЛ до 12 тижнів був негативним, друге тестування проводять у 20–24 тижні.

Візити з 28 по 34 тиждень

28 тижнів. Повторний загальний аналіз крові. Жінкам із резус-негативною кров’ю повторно визначають антитіла й рекомендують анти-D імуноглобулін у 28–34 тижні, якщо вони не сенсибілізовані. Лікар питає про настрій і пропонує Единбурзьку шкалу. На початку третього триместру (28–32 тижні) рекомендують повторний тест на сифіліс. Якщо тест на глюкозу ще не робили, його роблять зараз.

29–34 тижні. Лікар переглядає результати 28 тижня й вирішує, чи потрібні додаткові консультації. У 30 тижнів за стандартом формується медичний висновок про тимчасову непрацездатність за категорією «Вагітність та пологи» — підстава для декретної відпустки. На цьому візиті також обговорюють підготовку до пологів: план пологів, періоди пологів, знеболення. І грудне вигодовування: контакт «шкіра до шкіри», раннє прикладання до грудей, спільне перебування, годування на вимогу, підтримку партнера.

Якщо перший тест на ВІЛ зробили в другому триместрі, повторний проводять у 32–36 тижнів. Про те, що покласти в сумку й які документи взяти, — у статті сумка в пологовий, план і документи.

Візити з 35 тижня до пологів

35–37 тижнів. Загальний аналіз крові в 36 тижнів. З 36 тижнів лікар визначає передлежання плода руками, а підозру на тазове передлежання перевіряє на УЗД. Якщо плід лежить тазом донизу, обговорюють варіанти, зокрема зовнішній поворот. У 36+0–37+6 тижнів пропонують обстеження на стрептококи групи B — мазок із нижньої частини піхви й прямої кишки. Його роблять усім, незалежно від запланованого способу пологів, бо результат потрібен для антибіотикопрофілактики під час пологів.

На цьому етапі лікар розповідає про догляд за новонародженим, зменшення ризику раптової смерті немовляти, скринінг новонароджених і профілактику вітаміном К.

38–40 тижнів. Серцебиття, тиск, ріст плода за гравідограмою і розмова: скільки зазвичай триває вагітність, як починаються пологи, що робити, якщо рухів плода стало менше. Стандарт прямо вимагає обговорити необхідність швидкого звернення, якщо є занепокоєння щодо зменшення чи відсутності рухів.

41 тиждень. Якщо пологи не почались, стандарт пропонує госпіталізацію в акушерський заклад у 41 тиждень, щоб обстежити плід і визначити тактику. Якщо жінка обирає чекати, їй пропонують посилене спостереження з 41 тижня: кардіотокографію двічі на тиждень і УЗД з оцінкою кількості навколоплідних вод. Про те, що відбувається з тілом у ці тижні, — на сторінці 40 тиждень вагітності.

Обмінна карта: що це і навіщо носити

На першому візиті жінці на руки видають обмінну карту — форму № 113/о. Стандарт МОЗ вимагає зберігати її вдома до кінця вагітності й приносити на кожен візит: туди записують дані оглядів і результати обстежень. Паралельно лікар веде індивідуальну карту вагітної (форма № 111/о), яка лишається в закладі.

Це відповідає рекомендації E.1 ВООЗ: кожній вагітній радять зберігати свою медичну документацію вдома, бо це підтримує безперервність допомоги. Обмінну карту першою відкриває черговий лікар у пологовому: за протоколом МОЗ № 170 він ретельно ознайомлюється з нею під час госпіталізації.

Після кожного візиту дані заносять у обидві форми з призначеннями й датою наступного візиту, а лікар засвідчує їх підписом. Під записом ставиться ваша інформована згода або незгода.

Порада редакції Gordy

Тримайте обмінну карту в одній прозорій папці разом із паспортом і результатами аналізів. Сфотографуйте кожну заповнену сторінку після візиту. Якщо карта загубиться чи залишиться вдома в день пологів, фото допоможе хоча б частково.

Типові помилки

Відкладати перший візит «до першого УЗД»Перше скринінгове УЗД має вікно 11+0–13+6 тижнів, а скерування й аналізи дає лікар на першому візиті. Стандарт МОЗ називає бажаним строком до 12 тижнів.
Вважати, що вісім візитів — це максимумСтандарт і ВООЗ говорять про «не менше восьми» для вагітності без ускладнень. Якщо обстеження щось виявили, візитів стає більше, і це очікувана частина плану.
Рахувати пропущений візит дрібницеюВізити прив’язані до вікон: тест на глюкозу в 24–28 тижнів, анти-D у 28–34, мазок на стрептококи в 36+0–37+6. Пропустивши вікно, частину обстежень уже не зробити в строк.
Лишати обмінну карту вдомаСтандарт вимагає приносити її на кожен візит, а в пологовому з неї починається огляд.
Чекати планового візиту з тривожним симптомомДля симптомів із додатка 8 стандарту чекати не треба — див. розділ нижче.
Рахувати поштовхи за таблицеюВООЗ не рекомендує щоденний підрахунок рухів плода поза дослідженнями. Настанова МОЗ радить знати звичний для вашої дитини ритм і повідомляти про його зміну.

Безпека

Коли звернутись до лікаря, не чекаючи візиту

Графік візитів — це план, а не межа. Додаток 8 до стандарту МОЗ № 1437 перелічує загрозливі симптоми, за яких вагітній слід негайно звернутися по медичну допомогу. Серед них:

кровотеча чи кров’янисті виділення з піхви, підтікання вод, виділення з неприємним запахом;
плід перестав рухатися або рухається менше, ніж раніше;
сильний головний біль, що не минає, особливо з помутнінням зору;
спалахи світла, сліпі плями, двоїння в очах;
температура 38 °C або вище;
сильний набряк рук чи обличчя;
задишка, біль у грудях, прискорене чи нерегулярне серцебиття;
сильний біль у животі, що не минає;
набряк, біль або почервоніння однієї ноги;
думки про те, щоб нашкодити собі чи дитині.

Якщо стан загрожує життю — втрата свідомості, сильна кровотеча, біль у грудях, судоми — телефонуйте 103. Повний перелік із поясненнями — на сторінці тривожні ознаки під час вагітності і в статті тривожні симптоми при вагітності.

Подзвонити 103

Часті питання

Скільки разів потрібно ходити до гінеколога під час вагітності?

Стандарт МОЗ № 1437 називає оптимальною кількість у середньому вісім візитів за вагітність без ускладнень. Перший — бажано до 12 тижнів, останній плановий — у 38–40 тижнів, і ще один у 41 тиждень, якщо пологи не почались. Якщо обстеження щось виявили, лікар додає візити. ВООЗ вважає вісім контактів мінімумом, а не верхньою межею.

На якому тижні стати на облік по вагітності?

За стандартом МОЗ перший візит бажано провести до 12 тижнів. На ньому лікар збирає анамнез, робить огляд, скеровує на аналізи й на перше УЗД у 11+0–13+6 тижнів і видає обмінну карту. Настанова МОЗ згадує британську рекомендацію NICE про перший візит до 10 тижнів, щоб встигнути з усіма ранніми обстеженнями.

Чи можна вести вагітність не за місцем реєстрації?

Так. Перше положення стандарту МОЗ № 1437 каже, що нормальну вагітність ведуть у закладі охорони здоров’я, який обрала пацієнтка, незалежно від місця реєстрації чи фактичного проживання. Вести вагітність може акушер-гінеколог або сімейний лікар. За потреби до спостереження залучають інших фахівців, наприклад лікаря з ультразвукової діагностики.

Що таке обмінна карта і де її тримати?

Обмінна карта — форма № 113/о, яку видають на першому візиті. За стандартом МОЗ її зберігають удома до кінця вагітності й приносять на кожен візит, щоб лікар вніс дані огляду й результати аналізів. У пологовому черговий лікар починає огляд саме з неї. ВООЗ також рекомендує зберігати особисту медичну документацію вдома.

Скільки УЗД роблять під час вагітності за стандартом МОЗ?

Стандарт МОЗ планує УЗД у 11+0–13+6 тижнів і у 18–22 тижні. Третє, у 28–32 тижні, роблять за показаннями, щоб оцінити стан і розміри плода. Після 24 тижнів УЗД-фетометрію призначають також, якщо висота дна матки відстає від очікуваної. Проводять УЗД лише лікарі з пренатальною підготовкою.

Чи можна прийти на візит із партнером?

Так. Стандарт МОЗ зазначає, що оптимальні вісім візитів бажано відвідувати разом із близькою людиною. Водночас настанова радить хоча б раз поговорити з жінкою наодинці, особливо на першому візиті, щоб вона могла вільно розповісти про особисті обставини, зокрема про насильство.

Що робити, якщо пропустила візит?

Зателефонуйте лікарю й перенесіть візит якомога раніше. Частина обстежень прив’язана до строків: тест на глюкозу в 24–28 тижнів, анти-D при резус-негативній крові в 28–34 тижні, мазок на стрептококи в 36+0–37+6 тижнів. Лікар підкаже, що ще можна встигнути. За стандартом, якщо ви не прийшли, заклад з’ясовує причину телефоном.

Джерела

Абзаци з позначкою «Порада редакції Gordy» — практичний досвід, а не медична рекомендація; усе медичне — з джерел вище. Інформація освітня й не замінює консультацію лікаря. Хто пише й як ми перевіряємо.